Якого числа вітають із Різдвом
Зміст:
Святвечір і Різдво 2021: як гадати на судженого і що готувати на стіл
Як і коли відзначають Різдво Христове 2021 і що роблять у Святвечір: що готують (гарячі страви на Різдво і холодні) й як ворожать – з’ясував Главред.
Різдво і Святвечір – якого числа кутя в 2021 році, рецепти і ворожіння / 1zoom.ru
Святвечір і Різдво – дві сторони однієї “святкової” медалі.
Святвечір – це вечір напередодні Різдва Христового (його ще називають Багатий вечір, Святий вечір або Коляда). Це період святочних ворожінь на любов. Саме Різдво – велике церковне свято і дата закінчення Пилипівки.
Як і коли відзначають Різдво Христове 2021 і що роблять перед Різдвом, у Святвечір: що готують (гарячі страви на Різдво і холодні) й як ворожать на судженого – з’ясував Главред .
Як святкувати Різдво і чого не можна робити: чи можна прати речі на Різдво і купатися самому, чи можна шити й яка робота дозволена – читайте у нашому матеріалі Що можна, а що не можна робити на Різдво і після нього: прикмети і традиції.
Святвечір і Різдво 2021 в Україні – якого числа дата
Дати свят незмінні: Різдвяний Святвечір у 2021 році проходить у середу, це 6 січня.
Різдво Христове 2021 відзначається слідом – у четвер, 7 січня.
Святочні ворожіння на судженого: як гадати на Святки на нареченого
Святочні ворожіння починаються якраз із вечора 6 січня і закінчуються аж на Хрещення Господнє 2021 – 19 січня. Вважається, що в цей час саме Небо посилає знаки згори.
При цьому безпечні ворожіння на Різдво проходять з 6 по 13 січня і 18-19 січня.
Традиційні ворожіння на Різдво – це ворожіння на судженого і на любов. При цьому найпростіші ворожіння на Різдво на судженого – просто перед сном прочитати яке-небудь замовляння:
- з’їсти щось дуже солоне перед сном і сказати: “Хто мій суджений, хто мій ряджений, той пити мені подасть”;
- замкнути під водою замок на ключ зі словами: “Прийди мій суджений, пити попроси”;
- покласти під подушку бубнового короля зі словами: “Приснися суджений, приснися ряджений”;
- ворожіння на гребінці: перед сном покласти під подушку гребінь або щітку для волосся зі словами: “Суджений, ряджений, причеши мені голову”.
А далі – дивитися уві сні, хто приснився.
читайте також Найприкольніші ворожіння на Старий Новий рік – на любов і щасливу долюВорожіння на Різдво на папері або на воску вже потребує певної фантазії. Лист простого чистого паперу потрібно зім’яти і підпалити – і потім відгадувати своє майбутнє по тінях на стіні від паперця, що згорає. Аналогічно з воском: підпалити дві свічки – над однією тримати ложку і зібрати туди віск від другої свічки – вилити зібраний віск у воду. По відображенню на стіні від воскової фігурки, що вийшла – визначити свою долю.
Дні з 14-го по 18-е число називаються Страшними вечорами: це час розгулу нечисті, коли гадати зважуються лише найризиковіші натури (або просто люди необізнані).
У Водохресний Святвечір – це ніч з вісімнадцятого на дев’ятнадцяте січня – ворожать на перспективу, тобто задають питання, що чекає людину протягом усього року.
Традиційні страви на Різдво і Святвечір
Святвечір – останній день Різдвяного посту 2021, коли м’ясні страви на стіл ще не подають. Побалувати шлунок можна буде не раніше 7 січня.
При цьому традиційним і обов’язковим блюдом на обидва свята є кутя – блюдо з рису або пшениці з додаванням маку, з медом і родзинками. Іноді в неї додають і цукати.
Всього страв на різдвяному столі має бути дванадцять – по числу апостолів Христа.
Отже, традиційні страви на Різдво – це:
- Кутя.
- Узвар.
- Хліб.
- Капусняк або пісний борщ.
- Будь-які овочеві салати – вінегрет, наприклад;
- Вареники – з капустою, з картоплею, з грибами;
- Будь-які рибні страви: від запеченої риби до оселедця під шубою, рибні котлети тощо;
- Овочеве рагу;
- Каша на гарнір;
- Пісні голубці (замість м’яса в них кладуть грибну начинку);
- Соління;
- Пісні пироги або булочки. Ще на десерт можна подати запечені яблука з горіхами і медом.
М’ясні страви подають вже на Різдво: це і традиційний холодець, і свинячі відбивні, і різдвяна качка з яблуками (приготована в духовці), і “заморська” різдвяна індичка. Загалом, все – на що вистачить фантазії та сімейного бюджету.
Кутя на Різдво: рецепт класичної куті з родзинками і медом, з пшениці і з рису
Готувати кутю досвідчені господині починають ще 5 січня – щоб до свята встигла настоятися.
Рецепт класичної куті містить лише три інгредієнти: пшеницю, мед і мак. Розпарені родзинки і горіхи в кутю “замішалися” вже пізніше. Також в Україні доволі популярна кутя з рису.
Принцип приготування куті завжди однаковий:
- кашу (яку б не використовували) – відварити: за народними повір’ями, зерно в цьому рецепті відповідає за достаток і благополуччя господарів дому;
- мак розтерти з цукром (деякі відварюють і відціджують на ситі) – за народними повір’ями, мак захищає від нечистої сили;
- мед пропарити і розмішати з водою за смаком – для солодкого життя;
- ізюм і цукати теж пропарюють – щоб залучити гроші в дім;
- горіхи подрібнюють – за народними повір’ями, щоб здоровим цілий рік бути;
- всі інгредієнти перемішують і дають настоятися.
Іноді (наприклад, у Житомирській області) кутю заливають виноградним соком і червоним вином. В інших регіонах – вершками (тут переважно мова йде про кутю з рису).
При цьому в Різдвяний Святвечір, за прикметою, не можна говорити слово “мак” – а тільки “зернятко”. Інакше, мовляв, грошей в оселі весь рік водитися не буде.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.
“Питання вирішили 24 лютого”. Коли українці святкуватимуть Різдво цього року
“Старші діти, вже студенти, відповіли чітко: 24 лютого питання було вирішене, Різдво святкуємо з усім цивілізованим світом 25 грудня. І менші з ними чемно погодились”, – розповідає ВВС жінка.
Батьки, бабусі та дідусі, каже Наталя, теж не побивалися за змінами в календарі.
“Майже всі друзі та знайомі вважають це правильним і теж планують Різдво 25-го”, – каже жінка.
А от Валентин із Луцька розповідає, що ще “воює” з родичами за 25 грудня.
“Вони кажуть, що діди і батьки святкували 7-го, змінювати це незручно. Щоб не псувати стосунки, я святкую Різдво двічі”, – розповідає він.
Рік тому, за даними соціологічної групи “Рейтинг”, лише 4% опитаних казали, що святкують Різдво 25 грудня, а 18% святкували двічі. Водночас 58% опитаних були проти перенесення Різдва на грудень. Ще 15% відповідали, що їм байдуже.
Цього року опитувань немає, та і під час війни, коли щодня над головою можуть пролетіти російські ракети, питання про перенесення Різдва здається надто дріб’язковим.
Однак судячи з розповідей українців, для багатьох йдеться про щось більше, ніж просто свята.
“Мій цивілізаційний вибір”
“Певно, найважливіший мотив – це бажання, аби наша дитина росла і формувалася у європейському контексті. Як географічно ближче до Європи, так і ціннісно”, – каже Олександра Герцюк-Багач.
Вона – мама 2-річної Єви та живе в Карпатах, але родом із Черкащини. У її сім’ї, зізнається, не було традиції збиратися за великим столом на Святвечір 6 січня.
Автор фото, Уніан
Дівчинка з дідухом, традиційною українською різдвяною прикрасою
“Тобто баба готувала кутю і всі ці традиційні речі, але прісних страв на столі, дідуха та і самого стола я не пам’ятаю. У перспективі це здалося мені великою втратою, ніби в дитинстві я чогось недоотримала, чогось цінного і фундаментального, а тому рішення перенести Святвечір на 24 грудня для мене не стало порушенням сімейних традицій”, – каже жінка.
Відтепер Олександра планує святкувати Різдво за усіма правилами, і прищеплювати це своїй доньці.
“Після вечері, яку планую робити за всіма пунктами – від прикрашання ялинки 24 грудня до читання уривка з Нового письма від Луки, де йдеться про народження Ісуса, я піду на вечірню службу. Також з родиною плануємо приєднатися до традиційної гуцульської коляди в Криворівні”, – каже жінка.
Хоча і зізнається – якби не війна, питання про перенесення Різдва поки що не стояло б так гостро.
“Але зараз це вибір екзистенційний і цивілізаційний. Як би пафосно це не звучало”.
Історія про два календарі
Павло з Києва почав святкувати 25 грудня ще два роки тому. Не через війну чи Європу, а тому, що “це відповідає здоровому глузду як мінімум”.
За юліанським календарем дата припадає на 7 січня, а за григоріанським – 25 грудня.
Введений в 45 році до н.е. юліанський календар вважався революційним, бо враховував нюанс, що рік триває не рівно 365 діб, а ще шість годин зверху. Вважалося, що саме стільки потрібно Землі, щоб обернутися навколо Сонця. Це здається дрібницею, але вчені порахували, що якщо ігнорувати її та не ввести поняття високосного року, через 240 років 1 січня припадатиме на весну, а ще через 360 це вже буде літо.
Автор фото, Уніан
Уривок із різдвяної вистави минулого року
Тому світ почав жити за юліанським календарем. Але астрономія розвивалася і через декілька століть вчені зрозуміли, що помилилися – насправді рік триває не 365,25 діб, а трошки менше.
І, знову ж таки, якщо це ігнорувати і далі жити за старим юліанським календарем, то через 15 століть він відстане від руху Сонця на 10 днів.
Так 1582 року з’явився новий, покращений календар, який називають григоріанським. Це була велика зміна, і у світі сприйняли її по-різному. Україна (тоді УНР) перейшла на нову схему аж в 1918 році, майже одночасно з Росією.
За новим календарем почали правити більшість православних церков світу, але не російська церква, опираючись на декрет радянського уряду про відокремлення церкви від держави.
Через це вже понад сто років Україна живе за новим календарем, але Різдво та інші церковні свята відзначає за календарем юліанським.
Павло каже, що коли вникнув у цю історію, для нього стало “диким” святкувати Різдво і далі 7 січня.
“Українцям треба максимально просто пояснювати, що це одне і те ж свято і чому вийшло так, що змінились дати, – вважає киянин. – Який сенс святкувати з запізненням в два тижні?”
Він каже, що відтоді терпляче намагається доносити цю думку друзям та колегам, хоча багато з них і досі переконані, що святкувати Різдво 25 грудня – це католицька традиція.
Боротьба Миколая та Діда Мороза
Якщо посунути Різдво, посунуться й інші свята – Маланка, Водохреща.
Святий Миколай, якого люблять українські діти, в Європі кладе подарунки під подушку 6 грудня, а не 19-го, як в Україні. Як з цим бути, бурхливо обговорюють у батьківських групах у соцмережах.
Киянка Богдана Ольшевська, мама Аліси, вирішила, що Різдво цього року її родина святкуватиме 25 грудня, але Миколая – все ще 19-го.
Автор фото, Богдана Ольшевська
Цього року Різдво в родині Ольшевських святкуватимуть по-новому
“Бабусі готують подарунки для Аліси на цю дату, і в садочку чомусь вирішили святкувати ближче до 19-го. Хочу, щоб у доньки було розуміння, що це один день, а не місяць подарунків від Миколая”.
Крім того, вона хоче приймати у своїй сім’ї тільки Святого Миколая, який є прототипом реального священника, а не вигаданого Діда Мороза.
“У мої часи в дитсадку Дідом Морозом була вчителька з малювання”, – сміється Богдана. Вона родом із Рівненщини і натомість має теплі спогади з дитинства про подарунки від Святого Миколая.
Відмова від Діда Мороза – це популярний підхід. У батьківських групах деякі мами пишуть: пояснюють своїм дітям, що “цього року Діда Мороза збила ППО”.
“Аліса знає, що є Дід Мороз, і що він виглядає, як Санта Клаус. Але я їй пояснюю, що Дід Мороз – це в Росії, Санта Клаус – в Америці, а в нас Святий Миколай”, – каже Богдана.
Вона вважає, що доньці буде не менш приємно отримати подарунки на Новий рік від тата з мамою.
У їхньому приватному дитсадку, за словами Богдана, цього року теж не буде Діда Мороза. Декілька років немає його і в деяких державних садочках, розповіли ВВС інші мами.
І тим паче про нього не знають у дитсадках за кордоном, де через війну опинилося багато українок.
“Насадження Діда Мороза, Нового року мене зараз дратує”, – каже Ганна Ярмощук, яка тимчасово живе в Італії.
“Багато моїх російськомовних друзів із початком війни перейшли на українську і абсолютно всі вони цього року святкують по-новому. Це зараз ми кажемо “по-новому”, а через декілька років це буде звичний календар: 6 – Миколая, 25 – Різдво, а потім Новий рік, якщо хочеться – а не спершу Новий рік із ковбасами і шампанським, а потім пісний стіл на Різдво”.
Церква спостерігає
Багато співрозмовників ВВС кажуть, що не цікавилися думкою церкви, ухвалюючи рішення, коли їм святкувати цього року Різдво.
Однак є і ті, які кажуть, що “чекають на церковне рішення”, а тому не можуть визначитися.
ПЦУ дозволила різдвяні богослужіння і 25-го, і 7-го, або в один із цих днів, якщо так вирішить громада.
ПЦУ просить єпархії прозвітувати, на яку службу прийде більше людей, щоб побачити, чи є реальна потреба переходити на новий календар.
Автор фото, Уніан
Наскільки слова та вчинки українців співпадають цього року – поки що невідомо
Ще у 2019 році в інтерв’ю BBC митрополит Епіфаній говорив, що спостерігає “певну ейфорію у соцмережах з приводу 25 грудня”. Однак, за його словами, “не всі люди, які пишуть і підтримують реформу в фейсбуці, так само активно відвідують храми”.
Наскільки слова та вчинки українців співпадають цього року, поки що невідомо.
Інші церкви, зокрема УПЦ (МП) та УГКЦ поки що ніяк не коментують це питання.
“Я поважаю церкву, але в умовах війни вони би мали очолити цей потяг, а не чекати поки їх підштовхнуть громади”, – каже Наталя Роп’яник, прихожанка УГКЦ.
У Коломиї, де існує єпархія УГКЦ, клуб мерів міста закликав місцевих переходити на Різдво 25 грудня.
Щоб повністю перейти на новий календар, треба спільне рішення суспільства та церков, говорить священник ПЦУ Георгій Коваленко, співавтор книги “Навіщо українцям два Різдва”.
“Можливо, треба виносити це на Всеукраїнську Раду Церков, де присутні 90% релігійної спільноти”.
Але для зміни календаря потрібна і політична воля, пояснює Коваленко, бо на різдвяні свята українці мають вихідні (однак не у воєнний стан), а встановлює чи скасовує їх саме держава.
У 2017 році з великими труднощами депутати проголосували за новий вихідний 25 грудня.
“Тому треба консультації з Верховною Радою, Кабінетом міністрів. З одного боку, це нібито релігійне питання, але існує і певна політична воля, що могла би бути допоміжною, у тому числі для вірян, які потерпають від війни і не хочуть мати нічого спільного з Москвою”, – каже він.
Прихильників Різдва 25 грудня найбільше у містах, натомість у деяких громадах, говорить Коваленко, вирішили залишитися в традиції – тобто святкувати Різдво 7 січня.
Автор фото, Уніан
Цього року остаточного рішення про життя за новим календарем ще точно не приймуть
У парафії Софії Київської, де служить Коваленко, є попит і на 25 грудня, і на 7 січня, тому там цього року святкуватимуть двічі.
Головне, каже священник, не протиставляти людей.
“Моя пропозиція – це святки від 25 грудня до 7 січня. Різдво – багатоденне свято, як і Великдень. Мені здається, такий підхід міг би стати першим кроком до ухвалення остаточного рішення”.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!